Опис досвіду

Тема досвіду.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування базових компетентностей учнів на уроках історії.

Актуальність досвіду.

     

    Велика увага держави та суспільства до ІКТ викликана стрімкими змінами в сучасному світі, необхідністю забезпечувати більшу ефективність навчання та доступ до якісної  освіти переважній більшості учнів.

     Останніми роками, як зазначають науковці, кількість дітей, які користуються комп’ютером, зросла майже в 10 разів. При цьому серед мотивів, якими керуються  діти, працюючи з комп’ютером , пізнавальні, зокрема навчальні, посідають приблизно 20-те місце. Однією з причин такої ситуації є те, що інформаційно-комунікаційні технології у школі допоки застосовують малоефективно: здебільшого комп’ютери використовують на уроках інформатики, математики. 

     Хоча, як показує досвід , інформаційно-комунікаційні технології доцільні при вивченні будь-яких предметів, адже вони дають змогу не лише пожвавити уроки, а й зробити процес навчання більш цікавим, результативним. Тому провідною ідеєю досвіду вчителя Коростильова В.В. є впровадження ІКТ у процесі формування базових компетентностей учнів на уроках історії.

      Перспективність досвіду полягає у можливості подальшого використання інформаційно-комунікаційні технологій не тільки з метою  підвищення ефективності уроків, а й  для розвитку пізнавальних мотивів учнів під час роботи з комп’ютером у позанавчальний час,  формування їх ключових компетентностей.

Умови створення досвіду.

     З метою оволодіння комп’ютерною технікою, подальшого впровадження  інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення якісної історичної  освіти учнів учителем були пройдені курси підвищення кваліфікації за програмами: «Користувачі ПК», «Intel, Навчання для майбутнього», «Дидактичне проектування програмних  педагогічних засобів навчання», що певною мірою сприяло підвищенню ІКТ – компетентності вчителя.

       Викладання історії здійснюється за Державною програмою рівня стандарту. Переважна більшість школярів у 5.6.7.8.9.10,11 класах де викладає Коростильов В.В., мають середній  рівень пізнавальних можливостей. Незважаючи на статус школи, конкурсного відбору учнів немає через несприятливу демографічну ситуацію. Уроки суспільних дисциплін проводяться у предметному кабінеті, устаткованому необхідними меблями, оформленому постійними та динамічними експозиціями (На допомогу учню, Тематична атестація, Національна символіка, Президенти України,  Гетьмани України).

      Учителем зібрана бібліотечка яка налічує 350 екземплярів.  Це твори видатних істориків України, краєзнавців І.К.Кушніренка та В.Жилінського, мемуарна, художня, філософська, юридично-правова література, підручники, методична, довідкова література.

      Учитель усвідомлює, що навчання буде успішним, якщо в нього є можливість пояснювати новий (або закріплювати вивчений) матеріал, використовуючи наочність, сучасних педагогічних засобів навчання. Оптимальне комплексне використання всіх видів навчального обладнання, яке зосереджене в кабінеті, допомагає вчителю зробити навчальний процес більш ефективним. Цьому сприяє добре укомплектована база наочних посібників на паперових носіях( 30 екз), та електронних 10 екземплярів.  До них належать історичні карти, демонстраційні картини і таблиці, портрети видатних українських державних діячів, національних героїв, істориків з описом їх біографії, макети середньовічного замку та готичного собору.

    Для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій учителем створюється необхідна навчально-матеріальна база:

·        Комп'ютер;

·        Мультимедійний проектор;

·        Інтерактивна дошка;

·        Акустична система;

·        Мобільний  3G  інтернет-модем.

      Наявність добре обладнаного кабінету та ефективне комплексне застосування засобів навчання сприяє забезпеченню високого рівня викладання, підвищення рівня навчальних досягнень, прищепленню інтересу учнів до навчального предмета, формування соціальної, полікультурної, інформаційної компетентностей.

      Науково-теоретичною основою досвіду є напрацювання зарубіжних та українських науковців, методистів і вчителів, які активно впроваджують ІКТ в освітній процес, зокрема: Т. Ладиченко, О. Мокрогуза, Ярослава Бахматюка, Сергія Хворостенка. Основою формування базових компетентностей стали наукові праці та методичні посібники Л.В. Сохань, І.Г.Єрмакова,Г.М. Несен, І.В. Родигіної, Л.М. Корінько.

Технологія досвіду.

     Дидактичні можливості ІКТ мають широкий спектр їх застосування на уроках різних типів (засвоєння нових знань, формування навичок і умінь, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення і систематизації знань, контролю, оцінки і корекції знань, умінь і навичок, на комбінованому уроці). Інформаційно-комунікаційні та мультимедійні технології у рамках шкільної  історичної освіти можна використовувати і на різних етапах одного уроку: у процесі перевірки домашнього завдання, під час актуалізації опорних знань учнів, мотивації навчальної діяльності учнів, вивчення нового матеріалу, закріплення.

       Зважаючи на ряд проблем, які гальмують впровадження ІКТ на уроках історії (недостатня науково-методична база, відсутність якісних професійно розроблених мультимедійних навчальних матеріалів з історії, недостатність програмного забезпечення, необхідність об'єднання зусиль вчителів-предметників суспільно-гуманітарних дисциплін у створенні якісних компютерно-орієнтованих навчальних матеріалів і створення для цього відповідного Інтернет-ресурсу, недосконалі технічні умови використання ІКТ в школі).

     Коростильов В.В. застосовує такі типи мультимедійних засобів, як:

·        навчальні і художні фільми;

·        віртуальні екскурсії, подорожі;

·        презентації;

·        таблиці, графіки, діаграми, схеми,

·        карти пам'яті;

·        інтелектуальні ігри, вікторини;

·        відкриті, закриті, комбіновані тести;

·        карти й атласи;

·        інтерактивні кросворди;

·        анаграми;

·        конструктори уроків, які об’єднують перелічені засоби і допомагають учителеві в довільній послідовності використовувати їх на уроках та в системі позакласної роботи.

     Участь у пілотному проекті «Відкритий світ» дає змогу вчителеві оперувати п’ятьма новими педагогічними інструментами, які застосовуватимуться в системі освіти – інтерактив, мультимедійність, моделінг, комунікативність і креативність учня. Інтернет-ресурси, які пропонуються розробниками проекту, використовуються не тільки при викладанні історії в 7 класі, а окремі типи завдань, ігрових засобів, ілюстративний матеріал, методи, прийоми роботи вчителя в інших класах.

       Так, у процесі вивчення теми «Греко-перські війни» у 6 класі за допомогою мультимедійного комплексу на етапі закріплення вивченого матеріалу учні розшифровують анаграми, виконують завдання на встановлення історичної відповідності (див. Додатки), на етапі вивчення нового матеріалу використовується анімована карта «Греко-перські війни»,  ілюстрації з зображеннями історичних діячів.

       Вивчаючи тему: «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї та Криму», вчитель пропонує учням переглянути навчальний фільм «Ольвія», розв’язати тести за змістом фільму, спроектовані на інтерактивну дошку. Такий метод робить вивчення програмового матеріалу більш цікавим, сприйняття – легшим, запам’ятовування – стійкішим, виключає монотонність викладу змісту параграфа.

      Ефективність використання ІКТ, за переконанням автора досвіду, залежить від правильності вибору основного та допоміжного програмного забезпечення. Такий вибір визначається типом проектованого програмного педагогічного засобу (презентація, тест, фільм та ін..). Наприклад, для забезпечення оперативності, всебічності контролю навчальних досягнень школярів учителем практикується тестування (відкрите, закрите, комбіноване (див. Додатки). З цією метою використовуються програми для створення і проведення тестування, проте для того, щоб  пробудити в учнів додатковий інтерес учитель застосовує контроль у формі навчальної гри (створюється за допомогою програми SMART Notebook 10).

      Знання учнями імен історичних осіб, понять, вчитель перевіряє за допомогою кросвордів (див. Додатки), знання місць історичних подій – за допомогою інтерактивних карт, атласів. «Карти пам'яті» використовуються для пояснення складних взаємозв’язків між подіями, зокрема для характеристики основних особливостей певної доби, реформ, проведених певними діячами.

      Найпоширенішим типом мультимедійних ППЗ у методичному арсеналі вчителя є навчальні інтерактивні презентації, оскільки саме вони під час пояснення нового матеріалу дають змогу добре унаочнити лекцію, дозволяють педагогові викладати матеріал не лінійно, прив’язано до послідовності слайдів, а більш вільно, враховуючи реакцію учнів і залучаючи їх до активної пізнавальної діяльності.

     Проте стандартна програма для створення презентацій – Microsoft Power Point – має недостатні можливості для реалізації інтерактивності, тому, за порадою вчителя-методиста Калуської гімназії  Івано-Франківської області Ярослава Бахматюка, вміщеною у статті «ІКТ і мультимедійне забезпечення навчального процесу на уроках історії» (// Історія України №37, жовтень 2011). учитель конвертував презентацію у Flash – формат спеціальною безкоштовно програмою  Sprint Free. Це дало можливість створити інтерактивну навчальну гру без постійного повернення до попередніх слайдів, внаслідок чого анімація не виконувала своїх функцій, завмирала.

       Щоб створити якісну презентацію, вчитель дбає про те, щоб зміст її був цікавий, логічний, доступний для засвоєння учнями конкретної вікової категорії, намагається поєднати мультимедійність, інтерактивність, анімацію, що зумовлює переваги комп’ютерних презентацій над друкованими на паперах текстами.

      Залежно від призначення Владислав Васильович створює  презентації з різною цільовою спрямованістю:

ü для створення сильного образу історичної особи – емоційні;

ü для подання інформації – ділові;

ü для подання або одержання зворотної інформації у формі гри – ігрові.

     Емоційність презентації підсилюється завдяки звуковому супроводу - голосом диктора, музичним оформленням, емоційністю вчительського слова.

     Так, у процесі вивчення теми: Махновська вольниця» у 5 кл. вчителем органічно поєднались презентація «Хто такі махновці» з уривками пісень на сл.. Л. Верьовки, музику А. Сердюка «Колискова для синів», «Паризький дощ», «Доля».

     Зацікавити учнів матеріалом уроку може й емоційне вступне слово вчителя, поєднане з музичним супроводом. Прикладом цьому є фрагмент вищезазначеного уроку, який починався вступом у супроводі мелодії, а потім пісні «Доля» (сл.. Н. Махна в обробці Г. Лютого,  муз. А. Сердюка).

      Гуляй-Поле. Так колись називалось наше містечко. Як порив вітру й душі. Мов здиблені коні перед тим, як розпластатися в леті. Як воля, що її не загнуздати, не стриножити. Мабуть, вже в імені закладено її суть і долю. Справді, місцина могла б придбати й інше ім'я. Але скажіть, як поєдналося б  у майбутньому з тією назвою ім'я: Нестор Махно?

      Щоб убити людину, стане маленького шматочка металу – всього 9 грамів. Щоб убити буйну славу імені – досить лише одну літеру в ньому примусити не вивищуватися, не висовуватися, а стати в ряд на рівень з усіма.

     Так наше Гуляй-Поле, зачате бунтарською вольницею, сповнене козацькими традиціями, колисане не приспаним духом волі, що нуртуючи, таки вирвався на світ махновщиною, стало просто собі Гуляйполем.

(Звучить пісня «Доля»).

     Відтворення і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів проводиться методом бесіди за питаннями:

·        Які картини виникли у вашій уяві у процесі слухання пісні?

·        Як ви гадаєте, про що і про кого  цей твір?

·        Який характер мелодії?

·        Якою, на ваш погляд, є доля людини, про яку мовиться в пісні?

·        Що вам відомо про цю людину?

     Такий підхід до відбору змісту уроку сприяє не тільки якісному засвоєнню програмового матеріалу, а й допомагає реалізації виховної мети, розвитку критичного мислення учнів, формуванню базових компетентностей учнів.

     Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання історії не є даниною моді чи забаганкою вчителя. Комп'ютер на уроках відіграє важливу, але допоміжну роль. Головним здобутком використання мультимедіа вчитель вважає  надання максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення способу здобуття знань учнями під керівництвом педагога, формування умінь та навичок. Комп'ютер доповнює, а не підмінює традиційні засоби навчання. Провідним принципом використання ІКТ вчитель вважає принцип педагогічної доцільності й розумної дозованості цифрових ресурсів.

      Історія, як навчальний предмет дає благодатний матеріал для розвитку базових компетентностей  школярів.

    Для цього вчителем розробляється система завдань для учнів, урізноманітнюються типи уроків, форми проведення навчальних занять та позакласних заходів.

     Однією із найважливіших компетентностей, що досягаються в результаті загальної середньої освіти повинна стати інформаційна компетентність, яка передбачає уміння самостійно:

·        шукати;

·        вибирати;

·        аналізувати;

·        організовувати;

·        представляти;

·        передавати інформацію;

·        проектувати об’єкти, процеси, ситуації;

·        відповідально реалізовувати свої плани.

     З огляду на це, вчителем пропонуються різноманітні завдання, виконання яких сприяє формуванню зазначеної компетентності, зокрема:

Ø створити власний історичний проект з обраної теми;

Ø розробити план проведення інтерактивної історичної гри;

Ø описати історичну подію за картою;

Ø написати  і ввести в Інтернет Web- сторінку з історичної тематики;

Ø створити програму, що дозволяє вивчати і перевіряти знання з історії;

Ø дібрати потрібні джерела інформації, оформити науково-дослідницьку роботу, реферат;

Ø прочитати історичний документ, дати йому оцінку, співставити його зміст з викладеним у підручнику;

Ø знайти гідні уваги історичні сайти в Інтернеті, дати їм оцінку;

Ø скласти опорну схему-конспект § підручника.

      Для формування полікультурної компетентності, яка передбачає оволодіння досягненнями культури; розуміння інших людей, їх відмінностей за національними, культурними, релігійними та іншими ознаками, вчитель, використовує можливості програмового матеріалу, виховує повагу до культурних надбань, релігійних почуттів інших народів, розширює кругозір, підвищує культурний рівень учнів, формує загальнолюдські цінності. Форми роботи з учнями наступні:

·        розробка проектів культурологічної спрямованості;

·        проведення віртуальних екскурсій, подорожей (за допомогою Інтернет-мережі);

·        опис середньовічної пам’ятки за макетом;

·        дискусійний лист «Діалог культур»;

·        перегляд навчальних та художніх фільмів про культурні надбання народів світу.

       Формуванню комунікативної компетентності вчитель приділяє особливу увагу, оскільки вміння спілкуватися усно, писемно рідною та іноземними мовами є ознакою мовної і загальної культури учня, забезпечує успішне «вживання» у соціум. Для цього на уроках і в системі позакласної роботи постійно створюються ситуації для:

o   обговорення проблем (дебати, диспути, дискусії, прес-конференції, семінари, круглі столи);

o   формування власної точки зору (на історичні події, на історичні постаті. на історичні процеси  тощо);

o   вміння доводити власну позицію;

o   розвитку культури мовлення, спілкування;

o   вироблення звички адекватного ставлення до критики;

    Учителем проводяться нестандартні уроки (уроки-подорожі, урок-суд, історична вистава, урок-турнір, прес-конференція та ін.. (див. Додаток)

     Компетентність саморозвитку й самоосвіти стимулює, розвиває самоосвітню діяльність учнів. Зважаючи на те, що однією з ознак успішного уроку є залучення кожного учня до самостійної пізнавальної діяльності, вчитель застосовує такі форми роботи, як:

·        самостійне опрацювання матеріалу підручника;

·        читання і аналіз історичних документів;

·        підготовка рефератів, повідомлень;

·        підбір літературних та історичних джерел для додаткових повідомлень;

·        написання робіт на конкурс-захист МАН.

      Соціальна компетентність – «це якісна характеристика особистості, здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, які дають змогу зрозуміти основну закономірність соціальної ситуації, уміння знаходити інформацію у невизначеній ситуації й упевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.»  Формуючи соціальну компетентність, Владислав Васильович навчає дітей давати оцінку сучасним та історичним подіям, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, з'ясовувати роль і місце історичних та сучасних політичних діячів у розвитку суспільства, визначати місце власного «Я» у суспільному житті, обирати правильне рішення, власну позицію, оцінювати власні вчинки і вчинки своїх товаришів, уміти їх співвіднести з існуючими нормами.

    З цією метою  на уроках та в процесі проведення позакласних заходів учитель пропонує:

o   різнорівневі завдання;

o   варіативні домашні завдання;

o   роботу в групах;

o   вибір тем для створення проектів, презентацій, написання творчих робіт тощо;

o   розв’язування ситуативних задач (на уроках етики та правознавства).

      Компетентність продуктивної творчої діяльності виявляється в умінні учнів бачити проблеми, шукати шляхи їх подолання, генерувати ідеї, спланувати та організувати свою діяльність. Стимулюючи творчість школярів, учитель використовує інтерактивні методи «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Карусель», роботу в малих групах, проводить нестандартні уроки (див. Додатки), організовує краєзнавчо-пошукову роботу. Результатом такої роботи є проекти, створені учнями, творчі роботи, презентації, Інтернет-ресурси, які використовуються учнями як додатковий матеріал.

Висновки:

       Важливість вивчення історії в школі на сучасному етапі полягає не лише у знаннях, закладених учителем, а й у засобах самостійного отримання учнем історичних знань.

      Учителі історії бачать, який внесок робить їх предмет у справу освіти і виховання молоді, виробленню яких навичок він сприяє, які цінності виховує. Формувати навички школярів критично мислити, творчо підходити до розв’язання задач , аналізувати та оцінювати власну культуру та субкультуру соціуму, до якого вони належать,– ось ті завдання, над якими працює вчитель.

      За характером інноваційного потенціалу досвід модифікаційний.

     Результатом творчої діяльності Коростильова В.В. є підвищення якості навчальних досягнень учнів (див. графіки), зацікавленість історією як навчальним предметом.